Українське законодавство надає ефективні інструменти для захисту прав працівника при незаконному звільненні. Тому при наявності кваліфікованої юридичної допомоги практично у кожній ситуації можливо відновити справедливість. Наші фахівці визначать, які права працівника при незаконному звільненні порушені та допоможуть відновити справедливість.
На що звернути увагу при незаконному звільненні?
Першим кроком у захисті своїх прав є ідентифікація ознак незаконного звільнення та порушень. Доволі часто роботодавець звільняє працівника без підстави, не вказуючи причину, передбачену Кодексом законів про працю. Причиною для звернення до юриста при звільненні є недотримання встановлених законодавством строків попередження. Наприклад, у разі скорочення штату працівника повідомляють про це за 2 місяця.
Якщо людина є членом профспілки, його звільнення має бути погоджено з профспілковим органом. Порушенням є наявність помилок в документах. Наказ про звільнення може бути неправильно оформлений. До порушень відноситься відсутність посилань на відповідну статтю КЗпП. Варто також звернути увагу на наявність помилок у трудовій книжці.
Звільнення вагітних жінок та матерів, які мають дітей віком до трьох років (або шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду) також є незаконним. Теж стосується матерів-одиначок (з дитиною віком до 14 років) та тих, хто виховує дитину з інвалідністю. Правопорушенням є звільнення за власним бажанням під примусом. Дії роботодавця можуть супроводжуватися обіцянками надати гарну характеристику або залякуванням.
Особливості звільнення під час воєнного стану
В умовах воєнного стану законодавство України зазнало змін, які стосуються і трудових відносин. Роботодавець отримав більше прав у певних ситуаціях. Але це не звільняє його від відповідальності за порушення.
Роботодавець може звільнити працівника, який відсутній на роботі протягом чотирьох і більше місяців поспіль, якщо це не пов’язано з поважними причинами (наприклад, хвороба чи відрядження). Звільнення можливе при ліквідації підприємства, коли немає можливості надати працівнику іншу роботу. Але такі причини мають бути належним чином задокументовані.
Досудовий захист працівника
Перш ніж вертатися до суду варто спробувати вирішити спір у досудовому порядку. Це може заощадити кошти та час. Спочатку можна надіслати роботодавцю письмову вимогу з проханням скасувати наказ про звільнення. У цьому документі потрібно чітко вказати, які саме норми закону були порушені.
Можна також звернутися до комісії з трудових спорів, якщо вона є на підприємстві. Ще один варіант – звернення до органів Держпраці. Інспекція допоможе встановити факт порушення та досягти справедливості.
Судовий захист працівника
Якщо досудові методи на дали результату, єдиний ефективний варіант вирішення проблеми, який залишається – звернення до суду. Цей процес вимагає ґрунтовної підготовки та знання процесуальних норм. Працівник повинен подати позовну заяву до судового органу за місцем знаходження роботодавця. У зверненні слід чітко викласти обставини справи, а також зазначити, які норми права були порушені та сформулювати позовні вимоги.
Згідно зі статтею 233 КЗпП працівник має лише один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, щоб звернутися до суду. Коли цей строк пропущено, суд, як правило, відмовляє в задоволенні позову. Але якщо у позивача були на це поважні причини (наприклад, хвороба, перебування на лікуванні), потрібно подати відповідне клопотання. Це допоможе поновити можливість звернення.
У позовній заяві можна вимагати:
- поновлення на роботі;
- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- відшкодування моральної шкоди.
Поновлення на роботі – це основна вимога. Якщо суд задовольнить її, роботодавець зобов’язаний скасувати наказ про звільнення і допустити працівника до виконання обов’язків. Рішення про поновлення підлягає негайному виконанню.
Розмір компенсації розраховується за весь період, протягом якого позивач не працював з вини роботодавця. Якщо незаконне звільнення завдало працівникові моральних страждань, він має право вимагати відшкодування. Розмір моральної шкоди визначається судом, але його треба обґрунтувати, вказавши на погіршення здоров’я, емоційний дискомфорт, втрату ділової репутації тощо. У деяких випадках позивач може досягти лише зміни формулювання причини звільнення на більш сприятливу, якщо він не планує повертатися до компанії.
Відповідальність роботодавця за незаконне звільнення
За незаконне звільнення роботодавець несе не лише матеріальну, а й адміністративну та кримінальну відповідальність. Перший вид зустрічається найчастіше. Ця форма відповідальності передбачає виплату працівникові середнього заробітку або відшкодування моральної шкоди.
За порушення трудового законодавства передбачені значні штрафи. Відповідальність несе не лише підприємство, а й його посадові особи. Це може бути директор або начальник відділу кадрів.
У разі грубого порушення законодавства про працю передбачена кримінальна відповідальність згідно зі статтею 172 Кримінального кодексу України. Це може бути, наприклад, умисне незаконне звільнення працівника з особистих мотивів. Покаранням за подобні дії стає штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років
Отримати більш детальну інформацію та проконсультуватися можна, зв’язавшись з фахівцем Reliance будь-яким зручним способом. Ви можете скористатися номером, вказаним на сторінці. Замовте консультацію на сайті, заповнивши просту форму і ми зв’яжемося з вами найближчим часом. Наш юрист з трудового права відповість на всі питання та допоможе відновити справедливість.
