Станом на серпень 2025 року, урядовий проєкт Закону «Про публічні закупівлі» № 11520, зареєстрований 23 серпня 2024 року, пройшов важливий етап у парламенті. 17 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт у першому читанні, «за» проголосували 289 народних депутатів.

Наразі готується до другого читання запропонований урядом проект Закону «Про публічні закупівлі»  № 11520, який має на меті суттєво змінити умови у сфері публічних закупівель та наблизити законодавство України до стандартів Європейського союзу. 

Головна мета

Урядовий законопроєкт № 11520, ухвалений Верховною Радою у першому читанні 17 вересня 2024 року, є не просто технічним оновленням, а фундаментальною реформою, що визначатиме контури економічних відносин держави та бізнесу на роки вперед. 

Основною декларованою метою законопроєкту № 11520 є адаптація українського законодавства у сфері публічних закупівель до директив Європейського Союзу. Запровадження нових інструментів закупівель та коригування наявних для забезпечення проведення ефективних закупівель для потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародних зобов’язань України в сфері публічних закупівель.

Ключові нововведення

Реформа закріплює в основному законі норми, що довели свою ефективність в умовах надзвичайних обставин (згідно з Постановою КМУ №1178). Це стратегічний крок, що визнає обмежену ефективність довоєнної моделі для вирішення кризових завдань.

Тендер з одним учасником: Ця норма є прагматичною відповіддю на умови тонкого ринку та термінові потреби, що дозволяє уникнути зриву критично важливих закупівель через формальну відсутність конкуренції.

Опціональність аукціону: Надання замовнику права відмовитись від аукціону на пониження ціни дозволяє уникнути ризиків демпінгу та змови, особливо в закупівлях, де якість та надійність є пріоритетнішими за мінімальну вартість.

Ціна пропозиції вища за очікувану вартість: Цей інструмент надає необхідну гнучкість в умовах високої волатильності цін та інфляції, що є критичним для довгострокових проєктів відбудови.

1. Запровадження нових видів закупівель:

Динамічна система закупівель (відповідність статті 34 Директиви 2014/24/ЄС, статті 52 Директиви 2014/25/ЄС). Це спосіб здійснення централізованою закупівельною організацією закупівель в інтересах замовників, широкого  спектру товарів,  робіт або послуг при систематичних закупівлях, коли предмети закупівлі зазвичай доступні на ринку від чисельних продавців. В такій закупівлі постачальник може бути попередньо кваліфікований, як постачальник закупівлі протягом усього життєвого циклу динамічної системи закупівлі.

Це не просто закупівля, а створення “закритого клубу” попередньо кваліфікованих, надійних постачальників для типових товарів та послуг. Це дозволить радикально скоротити час на проведення рутинних закупівель:

  • Спільні закупівлі (відповідність статті 38 Директиви 2014/24/ЄС, статті 56 Директиви 2014/25/ЄС). Інструмент для досягнення економії на масштабі. Він дає змогу невеликим замовникам (наприклад, громадам чи лікарням) об’єднувати свої потреби, щоб отримати гуртові ціни, недоступні для них поодинці.
  • Процедура інноваційне партнерство (стаття 31 Директиви 2014/24/ЄС, стаття 49 Директиви 2014/25/ЄС). Для здійснення замовником закупівель складних предметів закупівель, які можуть включати в собі інноваційні рішення або технології, потребу в яких неможливо або недоцільно задовольнити шляхом закупівлі доступних на ринку предметів закупівель. Це стратегічний інструмент для стимулювання R&D (науково-дослідних робіт) та закупівлі ще не існуючих, передових технологій. Він може стати драйвером модернізації в оборонній, енергетичній та медичній сферах.

Окрім того, до способів закупівлі пропонується внести закупівлі для укладення зарезервованого контракту, агреговані закупівлі. Проект акта не містить  такого способу закупівлі як спрощені закупівлі, що наразі передбачений Законом. Скасування спрощених закупівель є логічним кроком у цьому контексті. Натомість реформа пропонує більш структурований підхід до допорогових закупівель через обов’язкове використання електронного каталогу (Prozorro Market), що підвищує прозорість та ефективність у найризикованішому сегменті.

2. Зміна вартісних порогів закупівлі.

  • Якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 50тис.гривень та є меншою 400тис. гривень, закупівля здійснюється з використанням електронного каталогу. Виключенням є  випадки, коли в електронному каталозі відсутній потрібний товар або закупівля не відбулась. В такому разі замовник матиме право вибору: здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель або здійснити закупівлю з використанням електронної системи.
  • Якщо вартість предмета закупівлі послуг (послуги) дорівнює або перевищує 50тис.гривень та є меншою 400тис. гривень, замовник може здійснити закупівлю з використанням електронного каталогу, або без використання електронної системи закупівель, або з її використанням. 
  • Якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тис. гривень та є меншою ніж 1,5 мільйона гривень, замовник матиме можливість здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель або з її використанням.
  • Якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 143 тисячам євро, а робіт – дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 5 538 тисячам євро, замовник здійснює закупівлю в один із способів, що визначені в проекті закону. При цьому Кабінет Міністрів України може затвердити перелік предметів закупівлі (товари та/або послуги), що обов’язково закуповуються замовниками із використанням електронного каталогу.

В усіх випадках здійснення закупівлі замовник зобов’язаний дотримуватись принципу здійснення публічних закупівель.

3. Зміна підходу до визначення переможця закупівлі.

Ключова ідеологічна зміна реформи — це перехід від принципу “найнижча ціна” до торгів у співвідношенні  «ціна-якість». 

В теорії запропоновані зміни дозволять замовникам встановлювати більш гнучкі неціонові критерії оцінки, надаючи більшої уваги якості, екологічним характеристикам, соціальним аспектам (наприклад, працевлаштування ветеранів або осіб з інвалідністю), якості та інноваційності пропозиції.

Таким чином, у процесі закупівель перевага надаватиметься не товарам із найнижчою ціною, а тим, що демонструють найкраще співвідношення вартості та якості. Передбачається, що такий підхід принесе користь як споживачам, так і бізнесу, оскільки стимулюватиме постачальників створювати не лише доступні, а й екологічні та інноваційні продукти.

Проте такий перехід на оцінку за якістю, а не лише за ціною, створює і певні труднощі. З одного боку, перевіряючі органи можуть сприймати будь-яку закупівлю не за мінімальною вартістю як підозрілу. З іншого боку, самим замовникам знадобиться впевненість, щоб обирати товар, керуючись, не тільки цінником. При цьому свій вибір доведеться ретельно захищати та пояснювати контролерам. Саме тому положення закону, що це регулює, має бути прописане гранично чітко, аби уникнути подвійних тлумачень.

4. Заборона на участь у закупівлях для компаній з країн-агресорів.

 Встановлюється пряма заборона на участь у публічних закупівлях для фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та Іраном.

Очікується, що до фінальної версії документу будуть внесені правки з урахуванням пропозицій народних депутатів та експертних кіл. Від того, наскільки збалансованим та продуманим буде остаточний текст закону, залежатиме майбутнє всієї системи публічних закупівель в Україні на найближчі роки.

Виклики та подальші перспективи

Попри прогресивність, успіх реформи залежатиме від вирішення кількох фундаментальних викликів:

  • Навчання та підвищення кваліфікації замовників: Тисячі фахівців з публічних закупівель по всій країні потребуватимуть масштабного навчання для роботи з новими інструментами.
  • Розробка якісного вторинного законодавства: Ефективність закону залежатиме від чітких та прозорих постанов Кабінету Міністрів та наказів Мінекономіки, які деталізують процедури.
  • Збереження балансу між гнучкістю та підзвітністю: Нові можливості не повинні стати лазівками для уникнення прозорих процедур.

Очікується, що до другого читання в текст законопроєкту будуть внесені правки, зокрема, за результатами пропозицій від Асоціації міст України та інших зацікавлених сторін. Від того, наскільки збалансованим та продуманим буде остаточний текст закону, залежатиме майбутнє всієї системи публічних закупівель в Україні на найближчі роки. Ухвалення цього закону є одним із важливих кроків для побудови гнучкої, ефективної та підвізної системи закупівель, здатної відповісти на два головні виклики: потреби масштабної повоєнної відбудови та вимоги євроінтеграційного курсу.